Сучасний девелопмент вимагає не лише технічних знань і управлінських навичок, а й уміння бачити ширший контекст, знаходити баланс між професійним і особистим. Саме тому сьогодні зростає потреба у форматах, що поєднують стратегічне мислення та неформальне спілкування. Одним із таких експериментів став похід учасників спільноти «Містотворці» у Карпати, який перетворився на майданчик для нових ідей, професійного обміну та переосмислення власних підходів до роботи.
Ми поговорили з керівницею Київської школи девелопменту Ольгою Анісімовою, ініціатором походу та студентом програми «Містотворці» Василем Сафроненком, а також із випускницею програми й засновницею 3D UTU Інною Фурман.
Новий формат для професійної спільноти девелоперів
Коли девелопер Василь Сафроненко запропонував колегам з Київської школи девелопменту організувати спільний похід у гори, це стало початком експерименту з новими форматами професійного розвитку. Дванадцять учасників із різних потоків програми «Містотворці» долучилися до практики, що продемонструвала ефективність неформальних підходів до вирішення бізнес-завдань.
Василь Сафроненко, студент програми «Містотворці» та девелопер з портфелем проєктів від житлової нерухомості до медичних об'єктів, роками використовував походи як інструмент стратегічного планування.
«Перед кожним новим проєктом я йду в гори з конкретним питанням або метою та присвячую цьому весь час походу», — пояснює він свій підхід. За його досвідом, такий метод завжди приносить ясність у прийнятті рішень.
«Ми вирішили запропонувати цю практику всій спільноті Містотворців — як поточним студентам, так і випускникам минулих потоків», — додає СМО школи Ольга Анісімова. У результаті до Карпат вирушили дванадцять людей.
«Відсутність мобільного зв'язку створила умови повної концентрації на поточному моменті, — зауважує Ольга. — Це дозволило учасникам відкрито обговорювати як бізнес-виклики, так і особисті питання професійного розвитку».
Учасники походу практикували медитативне мовчання, робили вправи на концентрацію уваги, грали на музичних інструментах та збирали трави для чаю. Протягом всього часу групу супроводжував досвідчений гід.
Карпати як відкрита аудиторія
Учасники походу, які представляли різні сегменти девелопменту, використали можливість для аналізу власних проєктів: розбирали кейси, обмінювалися практичними порадами та отримували зворотній зв'язок від колег.
Ключовим результатом стало розширення професійних перспектив. «Коли працюєш у межах одного сегмента, бачиш проблеми під певним кутом, — відзначає Василь. — Тут кожен ділиться досвідом, вказує на точки росту та пропонує альтернативні підходи».
На відміну від стандартних навчальних сесій, умови походу створили середовище для автентичного знайомства між колегами. Учасники отримали можливість краще пізнати один одного поза межами звичайного робочого контексту.
За словами Інни Фурман, гори відкривають людей, адже бізнес ведуть не з компанією, а з людиною: «І саме в поході бачиш, як вона розкривається насправді. Тоді вже вирішуєш — чи хочеш будувати спільні проєкти з цією людиною, чи ні. Чи це той боєць, який готовий йти поруч із тобою, такий самий, як і ти. Якщо сказати коротко: гори завжди відкривають очі на людей».
Такі формати створюють атмосферу взаємодопомоги та обміну ресурсами, підкреслює принцип peer-to-peer навчання (метод, коли студенти вчаться один у одного, обмінюючись знаннями та досвідом. У цьому підході немає лише “вчитель → учень”, а формується більш горизонтальна модель) Ольга. «Ти можеш отримати підтримку та поради, надаючи у відповідь власний досвід. Це шанс зупинитися, переосмислити завдання та підійти до них більш системно».
Особливо це важливо для девелоперів, які працюють під постійним тиском термінів і бюджетів. «Коли поряд люди зі спільними професійними цінностями, можна відкрито обговорити невизначеність у бізнес-стратегії або питання професійного розвитку», — додає Василь.
Цінність такого обміну підкреслює Інна: «Кожен має унікальний досвід, за який заплачено часом та ресурсами. Обмінюючись цією інформацією, енергією та знаннями ми отримуємо безцінні знання практично безкоштовно».
«Коли відбуваються такі походи, насамперед ти відчуваєш себе просто людиною, а не успішним бізнесменом чи бізнеследі, які живуть у режимі “24/7” заради побудови власної імперії. У горах немає значення, що ще кілька місяців тому ти виступав у Європарламенті. Тут ти стаєш тим, кому можуть запропонувати подоїти корову вранці — і ти щиро радієш, бо це новий, несподіваний досвід», — каже Інна.
Перший крок до нової традиції
Результати походу підтвердили високий запит на подібні формати. «Студенти активно просять повторювати такі заходи», — зазначає Ольга.
Учасники першого походу одразу відчули, що формат має потенціал стати чимось більшим, ніж разовий експеримент. Тут поєдналися відпочинок, живе спілкування й професійний обмін досвідом — і саме ця комбінація створює цінність, якої часто бракує у звичайному навчанні. Тож не дивно, що вже сьогодні виникає запит на продовження і розвиток цієї ініціативи, яку підтримує Київська школа девелопменту.
